007 kinach by lotrУ Луцьку пройшов Форум партнерства обох держав

Не часто Волинь відвідує одразу настільки чисельна група високопосадовців із Польщі та України, як це сталося наприкінці травня нинішнього року. У Луцьку пройшло виїзне засідання Українсько-польського форуму партнерства. Якщо раніше його учасники зустрічалися у Києві та Варшаві, то нещодавно завітали до Луцька. Упродовж трьох днів відомі політики, історики, культурні діячі Польщі та України брали участь у форумі, на якому обговорили важливі проблеми двосторонніх відносин, у тому числі складні сторінки історичного минулого, сучасний стан співпраці в усіх сферах, взаємодію двох країн у контексті євроінтеграційних прагнень України.

Господарі та гості форуму також відвідали Старе місто обласного центру, Музей волинської ікони, побували у місцях української та польської пам'яті у селищі Павлівка Іваничівського району.

014 kinach by lotr

Подаючи руку один одному

Шлях інтенсивного примирення між Польщею та Україною бере початок у 90-х роках. Поляки першими визнали незалежність України. Формальний початок зближення двох держав відбувся рівно 15 років тому, коли тодішні президенти підписали Заяву «До порозуміння і єднання». Уперше документально було виявлено бажання лідерів країн подолати складне українсько-польське минуле.

Десять років минуло відтоді, як тодішній Президент Польщі Александр Квасневський надіслав листа до українців, постраждалих під час акції «Вісла». Він став першим польським політиком найвищого рангу, котрий публічно засудив каральну операцію та кваліфікував її як «символ кривди, вчиненої українцям комуністичною владою Польщі».

Однією з найважливіших дат процесу українсько-польського примирення стало 11 липня 2003 року, коли президенти обох країн відкрили пам'ятник «Пам'ять – Скорбота - Єднання» у волинському селищі Павлівка та прийняли Спільну заяву «Про примирення – в 60-у річницю трагічних подій на Волині».

Улітку 2005 року президенти держав відкрили Меморіал воїнам Української Галицької Армії та польських військових поховань 1918-1920 р.р. на Личаківському цвинтарі у Львові.

13 травня 2006 року в селі Павлокома Підкарпатського воєводства (Польща) відбулося відкриття українського меморіалу. Тодішній Президент України Віктор Ющенко наголосив, що «подія має не лише українсько-польський вимір, а є сигналом для всього цивілізованого світу, що український та польський народи позбулися недовіри й упереджень у взаємних стосунках».

Врешті два роки тому у Варшаві було підписано Протокол з реалізації міжурядової українсько-польської Угоди про збереження місць пам'яті і поховання жертв війни та політичних репресій. Документом було визначено 20 об'єктів з української сторони та 10 – із польської, які потребують проведення значного обсягу робіт. Оскільки українська сторона поки не виділила з бюджету жодної копійки на реалізацію такого завдання, то роботи так і не були проведені.

У процесі українсько-польського примирення та поєднання вкрай важливим кроком стало започаткування 25 лютого 2011 року, за ініціативою глав зовнішньополітичних відомств обох держав, Українсько-Польського форуму партнерства. Головним його завданням стало об'єктивне висвітлення історичного минулого наших народів та сприяння зближенню української та польської нації.

018 kinach by lotr

«Діалог має бути на рівні міст, сіл, людей...»

На засіданні Українсько-Польського форуму партнерства у Луцьку були присутні, зокрема, співголова Українсько-Польського форуму партнерства, Голова Євроатлантичного товариства Польщі Януш Онишкевич, політолог, заступник директора Центру східних досліджень Адам Еберхардт, директор правління Фундації українсько-польської співпраці «PAUCI» Ян Пекло, голова відділу міжнародних відносин Ради захисту пам'яті боротьби та мучеництва Мацей Данцевич, експерт Ради захисту пам'яті боротьби та мучеництва Адам Качинський, президент керівної ради Фонду міжнародної солідарності у Польщі Кшиштоф Становський, Генеральний консул Республіки Польща у Луцьку Марек Мартінек, заступник Посла Польщі в Україні Даріуш Гурчинський.

Українську сторону представляв співголова Українсько-Польського форуму партнерства, президент Українського союзу промисловців та підприємців Анатолій Кінах, голова Волинської облдержадміністрації Борис Клімчук, голова Волинської облради Володимир Войтович, Луцький міський голова Микола Романюк, директор Українського інституту національної пам'яті Валерій Солдатенко, журналіст тижневика «Дзеркало тижня» Сергій Махун, Посол України у Польщі Маркіян Мальський, директор Інституту літератури НАН України Микола Жулинський, ректор ВНУ імені Лесі Українки Ігор Коцан, виконавчий директор Міжнародного громадського об'єднання «Волинське братство» Валерій Фень та інші.

Співголова Українсько-Польського форуму партнерства Анатолій Кінах відкрив засідання і наголосив на вкрай важливій ролі Договору про асоціацію між Україною та ЄС, який має бути підписаний найближчим часом. Чиновник наголосив, що Польща і Україна повинні продовжувати будівництво громадянського суспільства у своїх країнах. Анатолій Кінах особливу увагу звернув на величезну роль Польщі у просуванні України на Захід: «Ми відчуваємо польську підтримку на усіх етапах нашої роботи».

Співголова форуму партнерства від польської сторони Януш Онишкевич відзначив особливу роль такого заходу: «Ідея нашого форуму – наблизити справи наших народів не лише на рівні столиць. Діалог має бути на рівні міст, сіл, людей...». Серед пріоритетів діяльності форуму – наближення українських стандартів до стандартів ЄС. «Польща підписала порозуміння із ЄС у 1991 році, а повноправним членом стала лише у 2004 році. Надіюся, що Україна цей шлях пройде значно швидше», – заявив Януш Онишкевич. Також він зауважив, як і більшість його колег під час форуму, що організовані зустрічі не вирішать усіх проблем і перешкод, які мають наші народи, проте допоможуть акцентувати увагу урядів і чиновників, а також громадської думки українців та поляків.

«Польща – стратегічний партнер у наших пориваннях і мені жаль наших втрачених років», – зазначив голова Волинської облдержадміністрації Борис Клімчук. Він наголосив, що польський і литовський досвід має стати прикладом як потрібно інтегруватися до структур Євросоюзу і НАТО. Борис Клімчук вважає, що ініціатива прем'єр-міністрів наших держав вшанувати 70-річчя Волинської трагедії шляхом відкриття пам'ятних знаків у Сагрині (Люблінське воєводство) та Острівках (Волинська область) у 2013 році є вкрай символічною і потрібною.

На особливій ролі польського досвіду у вирішенні місцевих проблем і реалізації реформ органів місцевого самоврядування наголосили голова Волинської обласної ради Володимир Войтович і міський голова Луцька Микола Романюк.

Заступник Посла Польщі в Україні Даріуш Гурчинський відзначив важливу роль Українсько-Польського форуму партнерства, адже проблеми, які піднімаються на подібних зустрічах, згодом вирішуються на усіх щаблях влади обох держав. Дипломат розповів, що у минулому році, коли було засновано форум, Польща стала головою у Раді ЄС. За цей час було багато зроблено для того, аби наблизити Україну до структур Європи. Продовжується вшанування пам'яті жертв польсько-українських конфліктів. Триває розвиток освітньо-наукової співпраці, відбувається економічно-політична інтеграція. Щоправда Даріуш Гурчинський зауважив, що нинішня українська влада повинна демократично ставитися до правових проблем, зокрема необхідно якнайшвидше провести реформи, які б не допускали ув'язнення опозиційних лідерів країни.

На думку Посла України у Польщі Маркіяна Мальського, форум дає сигнали владі обох держав, а «проблеми, підняті на форумах партнерства, повинні вирішуватися на рівні парламентів і урядів».

023 kinach by lotr

Правда відкриється після розгляду російських та німецьких архівів

Цікавою була дискусія, що стосувалася Волинської трагедії та акції Вісла. Доповідачі та учасники обговорення прийшли до висновку, що спадок минулого має стати чинником, що зблизить український і польський народи в об'єднаній Європі. Директор Українського інституту національної пам'яті Валерій Солдатенко наголосив на проблемах історіографії у наших державах. Адже багато праць (книги, документальні фільми, виступи на конференціях) не сприяють примиренню, а навпаки розпалюють конфлікти між сусідніми народами. Винятком, на думку Солдатенка, є величезний 8-томний збірник документів «Польща та Україна», де 4-ий том був присвячений Волинській трагедії, а 5-ий – операції «Вісла». Попри величезну працю, досі не встановлено точної кількості жертв у польсько-українському протистоянні. «Ми не можемо допустити до повторення трагедій також на науковому рівні, тому політики мають залишити втручання в історію», – заявив Валерій Солдатенко. Науковець слушно зауважив, що Польща та Україна мають виробити спільну позицію щодо охорони національної пам'яті. Задля цього вкрай важливо використати не тільки місцеві архіви, а також німецькі й російські. Без них важко виробити тверезу і незаангажовану оцінку історичного минулого.

Під час дискусії Януш Онишкевич відмітив, що досі присутня проблема несиметричності вини: «У Польщі мали переконання, що у час ІІ світової війни з польського боку не було винних, були лише жертви. Але згодом визнали вину стосовно євреїв. Українці мусять іти подібним шляхом». Під час обговорення проблеми дійшли до висновку, що якщо поляки знайшли у собі сили і мужність визнати Єдвабне місцем власного злочину щодо євреїв, так і українці могли б визнати Волинську трагедію злочином проти поляків.

033 kinach by lotr

«Слово важливіше за кров...»

Голова відділу міжнародних відносин Ради захисту пам'яті боротьби та мучеництва Мацей Данцевич заявив, що напередодні 70-ої річниці Волинської трагедії помітний прогрес у вшануванні пам'яті загиблих в обох країнах. Журналіст Сергій Махун переконаний, що досі у нас живуть стереотипи, які мусимо долати, тоді й будуть вирішені наші проблеми, пов'язані із минувшиною: «Жодна подія не може відриватися від цілого історичного аспекту», а «слово є важливішим за кров».

Один із авторів спільної заяви українського та польського парламентів щодо 60-річчя Волинської трагедії академік Микола Жулинський наголосив, що не може бути виправдання насильству, терору й українська сторона це визнає. Він досі пам'ятає слова свого батька-українця, котрий часто повторював, що лишився живим завдяки полякам.

Борис Клімчук сказав, що необхідно знайти поляків, котрі рятували українців у час війни, а також українців, котрі рятували поляків. Такі герої або їхні сім'ї мусять бути відзначені найважливішими державними нагородами Польщі й України.

На форумі обговорювалися також перспективи співпраці обох держав у сфері середньої та вищої освіти. Якщо українська молодь радо їде навчатися до Польщі, то поляки не поспішають вирушати у східному напрямку. Таку ситуацію необхідно змінювати. Цьому може посприяти ідея створення Східно-європейського університету на базі ВНУ ім. Лесі Українки.

Відбулася також дискусія стосовно вивчення польської мови в Україні та української у Польщі. Обговорювалися можливості поліпшення польсько-українського молодіжного обміну.

Більшість проблем, обговорених під час форуму партнерства, повинні вирішуватися властями України й Польщі. Принаймні учасники заходу докладуть найбільших зусиль, щоб потрібні ініціативи у сфері визначення правди історичного минулого, науково-культурного майбутнього були втілені в життя. Форум – активний суб'єкт життєдіяльності Польщі й України. Наступне його засідання відбудеться восени нинішнього року у Вроцлаві.

Валентин ВАКОЛЮК,

Віктор ЯРУЧИК,

фото Володимира ХОМИЧА

043 kinach by lotr

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

VolynMedia

 

cz

 

tittle

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1