Головна

MW nr 21 7.11.2019

22Двічі поспіль вистава «Сенат шаленців» Народного аматорського театру-студії «Гармидер» Луцького районного будинку культури зібрала аншлаг у Луцьку. Постановка твору знаного польського письменника і педагога Януша Корчака не залишила байдужим жодного глядача.

Більшість присутніх, щоб побачити виставу, не «шкодували» своїх ніг: і 23 листопада, і 2 грудня, коли відбувалися прем'єрні покази, стояли більше години аби спостерігати за тим, що коїться на сцені, адже у залі просто ніде було яблуку впасти.

Вистава була, здебільшого, чоловіча, якщо можна так її охарактеризувати, адже участь у ній взяло десять хлопців та три дівчини. Причому одна з них, Марія Марченкова, грала то хлопчика, то дівчинку й глядачу важко було зрозуміти до кінця, якої ж статі її герой.

У постановці актори переміщають глядача у психіатричну лікарню, де той має можливість спостерігати за засіданням сенату шаленців. Божевільні засідають за квадратним столом та обговорюють явища життя: від побутової некультурщини до воєн та революцій, засуджуючи людство за його бездумне існування. Усі їхні слова пронизані не простими оцінками, а тим, що найбільше болить кожному душевнохворому. Постають яскраві образи людей, спочатку, здавалося б, божевільних, але вони чомусь говорять адекватну правду в очі кожному, хто присутній в залі.

11

Так, Вбивця (Андрій Фаткулін), котрий потрапив до божевільні, бо вистрелив у громадянку Барбару Шульц (Юлія Яцун), через те, що вона не зачинила двері трамваю, викрикує про те, які люди некультурні, ниці, жорстокі. А Ресторатор (Володимир Тищук) каже, що «світом керує шлунок». Він не розуміє, чому людство так багато часу приділяє природному процесу поїдання їжі, натомість менше уваги приділяє такому природному процесові як випорожнення. «Створити клуби (союзи) випорожнення», - глузують шаленці. Однозначно, праобразом кожного із героїв є певна духовна хвороба нинішнього суспільства, яка зверталася до того ж таки суспільства із гострими заявами про його неідеальне життя. Постає запитання: а де ж віра і любов? Сумний брат (Павло Порицький) каже, що треба «розшукати і доставити Бога» до людей, бо віру в нього почали вивчати як об'єкт дослідження. Через усе це голова «димить від мислення, а комина нема!», - кричать шаленці, впадаючи у гостре божевілля.

«Не можна ґвалтувати дух, навіть, коли він шаліє», - описує це явище Лікар (Дмитро Безвербний) у діалозі з Професором (Ярослав Пшеничний). Він не зупиняє природного процесу божевілля, бо рано чи пізно хворий втомиться і сам заспокоїться. Та чи припиниться коли-небудь це шаленство?

Упродовж години актори перемикають увагу глядача від однієї теми на іншу, пронизуючи свої виступи гострими емоціями, що доводять їх до божевілля, відвертості, навіть збочень. Адже кожен має у своїй голові всього цього потроху.

Після першого прем'єрного показу глядачі почали шукати текст п'єси. Навіть у Наукову бібліотеку ім. Олени Пчілки заходили. Та не вдалося. Самим гармидерівцям у цьому допомогла одна із львівських бібліотек. Щоб адаптувати постановку до театру, потрібно було «порізати» доволі складний текст Януша Корчака. «Усі моменти, які актуальні сьогодні, ми залишили в тексті. Його було важко «кроїти» тільки тому, що в майстра такого рівня немає нічого випадкового, але такий складний філософський матеріал треба видавати дозовано», - каже режисер вистави Руслана Порицька. Музичний супровід театру забезпечив гурт «САТ», твори якого, на думку режисера, дуже гармонійно вписалися у постановку.

55

Цікавим залишається момент проведених паралелей про політичну ситуацію нашої держави. До прикладу, фраза Блазня (Олексій Стаднюк) «За здоров'я Юльки» викликала жваву реакцію у глядача. Руслана Порицька визнає, що це була провокація, щоправда, ніяких своїх вкраплень у текст не додавала: «Все так, як там було. Ми хотіли спровокувати аудиторію відчувати і думати, відкинувши шаблони. Наш глядач звик, аби театральна страва, яку йому пропонують, була традиційною. Йому хочеться переповісти побачену історію, з чіткою сюжетною канвою, комусь поспівчувати, когось засудити, з когось посміятися. У «Сенаті шаленців» така схема дає збій і глядач розгублюється. Однак, ця драма не є інтелектуальним викликом – бо насправді дуже проста. Вона є закликом до відкриття чи навіть оголення своїх відчуттів та активізації мислення».

Вистава «Сенат шаленців» була поставлена вперше в Україні театром «ГаРмИдЕр» за підтримки Генерального консульства Республіки Польща. 2012-ий рік Сенат Польщі оголосив Роком Януша Корчака.

Марія ДОМАНСЬКА, фото Володимира ЯРОША

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

VolynMedia

 

cz

 

tittle

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1