Home

Targalski1Наближається момент підписання Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом. Вона створює нові можливості для польсько-української політичної співпраці у просторі між Німеччиною і Росією. Приводом розмови з парламентарями з партії «Право і справедливість» був приїзд до Варшави депутатів Верховної Ради України, які мали намір разом покласти квіти на могилі генерала Марка Безручка.

Театр Варшавської битви у 1920 р. прикривали на півдні військові частини Української Народної Республіки. Коли 25 серпня закінчилися змагання на півночі, під Замость попрямувала 1-ша Кінна Армія Семена Будьонного. Із 29 по 31 серпня, коли надходила польська підмога під керівництвом генерала Юзефа Галлера, місто захищала 6-та Дивізія Січових Стрільців полковника Марка Безручка. Раніше дивізія разом із польськими військами зайняла Київ, а 31 серпня брала участь у розгромі армії Будьонного під Комаровом.

TargalskiСимвол братерства

Генерал Марко Безручко був прихильником союзу Симона Петлюри і Юзефа Пілсудського та польсько-української співпраці проти Радянської Росії. Після демобілізації він поселився у Варшаві. Генерал був головою Українського Військово-Історичного Товариства, яке повинно було підготувати кадри на випадок нової війни із «совєтами». Помер у Варшаві 10 лютого 1944 року.

Марко Безручко – символ польсько-української військової та політичної співпраці. З огляду на це повернення депутатів від партії «Право і справедливість» (ПіС) та українських парламентарів до цієї традиції має не лише символічний, але й геополітичний характер. Особливо в контексті наближення моменту підписання угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Парламентарі ПіС у листі до українських депутатів, які прибули на спільне покладання квітів на могилі генерала Марка Безручка, яке відбулося на православному цвинтарі на Волі у Варшаві, пишуть: «Польсько-українське партнерство має довгу традицію, тому незрозуміло, чому переконання про необхідність цього партнерства не супроводжується відповідною історичною політикою, яка пропагує те, що зближує історію наших народів. Братерство по зброї, котре має майже столітню історію, навіть сьогодні є чудовим прикладом співпраці. Вшанування українських солдатів, героїв цієї війни, є для нас моральним обов’язком перед нашим союзником, якому ми не змогли тоді допомогти». Автори листа запевнили українців, що «для значної частини патріотично налаштованої політичної еліти Польщі та України, стратегічне партнерство наших країн – найкраща запорука незалежності і гарантія стійкості наших Вітчизн».

Після урочистостей на православному цвинтарі відбулася зустріч парламентарів ПіС, зокрема, голови Ярослава Качинського, віце-голови Адама Ліпінського, віце-маршалка Сейму Марка Кухцінського і євродепутата Кшиштофа Щерського, з українськими депутатами із Львівської області та Києва, зокрема, з Ярославом Дубневичем із партії УДАР та депутатами від «Батьківщини» Юлії Тимошенко – засновником незалежного телебачення ТВі Миколою Княжицьким, Лідією Котиляк та Ігорем Васюником. Потім відбулася спільна польсько-українська прес-конференція в Сеймі.

Targalski1Поразка Москви

Більшість поляків було легко переконати, що відмова від самостійної закордонної політики і підпорядкування інтересам Росії і Німеччини принесе безпеку і добробут. Як наслідок була обрана Громадянська платформа, партія, що веде власне таку політику. У зв’язку із цим, сьогодні ми знаходимося перед загрозою імперської політики сусідів. Ніхто вже не рахується з Польщею, тому що вона слабка, при чому за власним бажанням.

Тим часом проведення реформ і відновлення власної держави й економіки вимагає власне самостійної закордонної політики та союзників, щоб могти протидіяти зовнішнім натискам, наприклад, із боку Росії. У цьому контексті польсько-українська співпраця сьогодні дуже важлива, тому що перемога Ангели Меркель означає, що у великій коаліції, яка повстане в Німеччині, саме християнські демократи накидатимуть напрямок східної політики. Рішення Євросоюзу, тобто де-факто Німеччини, про підписання Угоди про асоціацію з Україною показує, що в німецько-російських відносинах надалі триватиме «жорстка дружба» і надії Кремля на перемогу в Німеччині «російської партії», тобто соціал-демократів, посткомуністичних лівих та Партії зелених, не були виправдані. Операція «Сноуден» провалилася. З іншого боку, українська політична еліта відважилася на незалежність від Москви та самостійний захист власних інтересів, які часто не співпадають із прагненнями Росії.

Наш шанс

Описана геополітична ситуація створює для Польщі можливість розпочати гру за свої інтереси, як зрештою, кожного разу, коли послаблюється польсько-німецький союз. У цьому випадку значення матиме Україна – ще один фактор, хоч і слабший. Якщо Польща не розпочне гру і надалі буде керуватися російським інтересом у стосунках з Україною, ми станемо у нашому регіоні пішаком, яким розігруватимуть імперії. Росія й далі використовуватиме Польщу проти України, розбурхуючи історичні непорозуміння. Київ натомість повністю покладатиметься на Німеччину, яка зацікавлена в утриманні нашої економіки в повній залежності від власних економічних інтересів.

Нашою метою повинна бути гра не лише у трикутнику Польща-Україна-Росія, але й Польща-Україна-Німеччина. Укріплення позиції України перед Берліном та Москвою покращить і наше власне становище у стосунках з Німеччиною. Якщо Польща не стане самостійним гравцем, вона не зможе ініціювати жодних змін за межами країни та погрузне у безрезультативній боротьбі з міфічними ворогами. Тому не потрібно перейматися атаками російської агентури, яка підбурює польсько-українські непорозуміння. Потрібно сприймати контратаки противника як доказ правильності обраного шляху.

Єжи ТАРГАЛЬСКІ

Текст опубліковано в «Газеті Польській Щоденно» № 621 від 24.09.2013

Фото: Збишек Качмарек / Gazeta Polska

 

Шановні приятелі, парламентарі України!

Для значної частини патріотично налаштованої політичної еліти Польщі та України стратегічне партнерство наших країн є найкращою запорукою незалежності і гарантією того, що наші Батьківщини не занепадуть.

Польсько-українське партнерство має довгу традицію, тому незрозуміло, чому переконання про необхідність такого партнерства не супроводжується відповідною історичною політикою, котра пропагувала би те, що зближує в історії. Того, що є негативним у нашій спільній історії, на жаль, не можемо змінити. Не можна підпорядкувати сучасній політиці моральних оцінок, але також недопустимим є забуття наших спільних героїв.

Кінець серпня і вересень – особливий час для польської історичної пам’яті, зокрема, для пам’яті про війну з Радянською Росією в 1920 році. Події цього періоду вберегли не тільки незалежну Польщу, але також європейську цивілізацію.

Коли в середині серпня 1920 року більшість представників європейських держав у паніці залишали Варшаву, солдати української армії стояли пліч-о-пліч з польськими побратимами по зброї в окопах від Замостя до лінії Дністра.

Літом і осінню 1920 року понад 20 тисяч українських солдатів узяли участь у цій війні, борючись «За Вашу і Нашу свободу». Вирішальна в цій війні битва, переможний наступ з-над Вєпша, стала можливою завдяки героїчній обороні Замостя, на захист котрого стали переважно солдати української дивізії генерала Марка Безручка.

Надлюдські зусилля допомогли врятувати Польщу. На жаль, виснажлива війна не дала можливості польській державі виконати свої союзницькі зобов’язання щодо України. Ваша Батьківщина на більш, ніж півстоліття, потрапила під радянську окупацію. Ми розуміємо, що для Вас оцінка тих подій є трагічнішою.

Це військове братерство, яке існувало майже 100 років тому, донині є чудовим прикладом співпраці. Вшанування українських вояків, героїв цієї війни, є для нас, зокрема, сплатою морального обов’язку союзникові, якому ми тоді не змогли допомогти.

Спільне увіковічення пам’яті про солдатів війни 1920 року, крім морального обов’язку, має також свій політичний вимір. Це виразний символ того, що ми, сучасні політики, попри різниці в історичних оцінках, змогли знайти в минулому те, що нас поєднувало і продовжує єднати. Тому хочемо Вас запевнити, що наша політична формація, «Право і справедливість», цілковито підтримує прагнення Українського Народу до інтеграції зі структурами Заходу.

Зі щирими та братерськими намірами

парламентарі «Права і справедливості»

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

 

 

FreeCurrencyRates.com

 

 Курс валют

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

 

cz

 

 

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1